З досвіду роботи

Тема досвіду:

« Розвиток особистості учня засобами освітнього краєзнавства »

Педагогічне кредо: «Збудіть у дитині щирий інтерес до всього корисного,

найвищого й морального і вона збереже назавжди людську гідність.»

А. С.Макаренко

Вступ

Класний керівник — стрижень виховного процесу. Це нитка, яка зв'язує в одне ціле дитину, вчителя-предметника, батьків, громадськість. На мою думку, класний керівник — універсальна особистість. Це і вихователь, і психолог, і соціальний педагог, і педагог-організатор, менеджер.

Класний керівник повинен мати мудрість учителя, щирість старшого товариша, доброту матері, строгість батька. Адже для учня в школі немає ближчої людини, ніж класний керівник. Кому ж ще можна розповісти про негаразди з предмета, про сварку з товаришем чи про щасливу подію в сім'ї?

Від класного керівника залежить ступінь сформованості учнівського колективу. Вміння згуртувати навколо себе дітей — великий дар і велика робота. Вміння захопити, повести, відкрити світ — неоціненний скарб справжнього педагога. Захоплення педагога стає захопленням учнів. І хочемо ми того чи ні, але, оскільки діти зовні схожі на своїх батьків, риси характеру класного керівника переходять у характер вихованців. Адже байдужість породжує байдужість. І лише вогонь породжує вогонь!

У кожної людини має бути родинна оселя - не просто житло з дахом над головою, а місце, де його люблять і чекають, розуміють і приймають таким, який він є. І я намагаюсь, щоб мої вихованці в класі почувалися саме в такій оселі.

У виховній роботі зі своїми учнями я керуюся Конституцією України, Концепцією громадянського виховання, Концепцією національного виховання, Національною програмою "Діти України”, Законами України "Про загальну середню освіту”, нормативними документами, наказами, розпорядженнями Президента України, Міністерства освіти та науки, обласного управління та районного відділу освіти.

Як класний керівник, я переконана що необхідно створити таке розвивально – виховне середовище, яке б формувало життєві смисли, цінності та кращі якості особистості і було осередком колективних творчих справ. Саме з метою створення такого середовища я працюю над проблемою «Розвиток особистості засобами освітнього краєзнавства».

Актуальність досвіду

В українському суспільстві існує ціла низка проблем, причиною яких є незадоволення розвитком соціальних, економічних та політичних сфер в країні. На цьому підґрунті розвивається байдужість до спадщини предків, сьогодення та майбутнього своєї країни. Важливим фактором є також вплив на учнів медіа - простору, який розкриває перед ними широкі можливості спілкування та пізнання навколишнього світу і діти, відходячи від реальності, усвідомлюють себе як «людину світу», а не «людину країни». Тому, на мою думку, краєзнавчий напрямок у виховній роботі дає можливість розвивати гідність людини шляхом пізнання нею самої себе, усвідомлення своєї цінності та неповторності в суспільстві, вміння себе захистити.

Учням, як майбутнім громадянам, необхідне розуміння, що глибока шана багатовікових традицій народу, рідної землі здавна була ознакою найкращих людських рис. Національна свідомість стає одним із найважливіших показників не лише освіченості, а й вихованості, високої культури, цілісності особистості. Особистість, яка глибоко знає культуру минулих епох розвитку рідного народу, глибше сприймає і розуміє сучасну культуру і турбується про культуру майбутнього. Адже сучасне – це дорога з минулого в майбутнє.

Питання впливу краєзнавства на розвиток особистості вивчали Софія Русова, Степан Рудницький, Антон Макаренко, Костянтин Ушинський. Поставивши перед собою таку виховну проблему, опрацювала праці науковців і на основі теоретичного матеріалу свій алгоритм роботи з метою досягнення бажаних результатів.

Розвиток особистості – це розгорнутий у часі процес кількісних та якісних змін в організмі та психіці людини, її мисленні, почуттях та поведінці, що є результатом біологічних процесів в організмі та впливів навколишнього середовища.

Краєзнавство — збір, накопичення і популяризація відомостей про певну територію з різних точок зору: географії, геології, метеорології, рослинного і тваринного світу, населення, господарства, історії, культури тощо.

Суть освітнього краєзнавства полягає в тому, щоб відшукати, обгрунтувати і розкрити всю сукупність особливостей, зосереджених на певній території земного простору і дати таким чином комплексну картину життя усієї території в природно – історичному і соціально – економічному відношеннях.

Об’єктом краєзнавчої діяльності є сукупність географічних об’єктів і явищ суспільного життя та їх взаємозв’язків на певній території . Краєзнавчий підхід у виховній роботі дає змогу світогляд, бережливе ставлення до природи; прищеплювати любов до праці, виявляти і всебічно вивчати індивідуальні особливості характеру учнів та їхні нахили , допомагати їм у свідомому виборі майбутньої професії; виховувати міцний і дружний дитячий колектив, встановлювати і зміцнювати зв’язки між дітьми різних шкіл, міст, сіл ; оздоровлювати дітей, зміцнювати їх фізично і морально; поновлювати зібраними в походах і на екскурсіях матеріалами або створювати нові шкільні краєзнавчі музеї, кабінети, краєзнавчі куточки.

Краєзнавчу роботу слід проводити планово , додержуючись наступності. Корисно при цьому підтримувати зв’язки з відповідними місцевими установами та організаціями , поєднувати комплексні дослідження з досконалим вивченням окремих питань. На всіх етапах краєзнавчої роботи застосовувати різноманітні форми та методи роботи.

Основні ідеї в роботі з класним колективом:

Створення емоційно – позитивного середовища класу для розвитку особистості фізично, психічно, морально здорової, готової до вибору власного місця в житті;
Становлення особистості, здатної самореалізуватись у соціумі як гідний громадянин, сім’янин, професіонал, носій культури шляхом використання засобів освітнього краєзнавства.

Основні завдання:

Створити розвивально – виховне середовище в класі;
Сприяти становленню гідності особистості шляхом самопізнання та саморозвитку; формувати уміння бути особистістю, здатною розумно будувати життя;
Розвиток індивідуальних здібностей і талантів, забезпечення умов самореалізації учнів;

Формування моральних взаємин людини через легенди та народні традиції із подальшою суб’єктивізацією цих відносин;
Формування людиноцентричних поглядів на світ;
Формування поглядів (усвідомлення себе як частини свого роду в минулому та майбутньому) з подальшим розвитком відповідальності перед минулим та прийдешнім поколінням за наслідки своєї діяльності;
Організація пошуково – дослідницької діяльності учнів з урахуванням їх здібностей, нахилів та інтересів.

Практична значущість досвіду Практична значущість роботи полягає у можливості її подальшого використання класними керівниками.

Прогнозовані результати виховної діяльності класу:

самодостатня, високоосвічена, інтелектуальна особистість;
фізично здорова особистість, яка пропагує здоровий спосіб життя;
людина з почуттям власної гідності, гордості за свій народ та країну та одночасно є толерантною по відношенню до інших;
особистість, наділена усіма чеснотами, високою моральністю, людина – гуманіст, чуйна, співчутлива;
креативна, творча, висококультурна, якій притаманні естетичний смак і почуття любові до життя.

Технологія досвіду

Починаючи роботу над проблемою «Розвиток особистості засобами освітнього краєзнавства», я провела дослідження «Уявлення про успіх та шляхи його досягнення», щоб мати змогу в подальшому проаналізувати роботу і визначити вплив даного напрямку виховної роботи на динаміку розвитку особистості.

«Дослідження уявлення про успіх»

Чи вважаю я себе успішною особистістю?
Як я уявляю життєвий успіх?

3.Як досягти успіху?

4.Які особисті риси характеру заважають на шляху до успіху?

5. Чи можу досягти успіху Україні? (Додаток)

Втілення ідей у вихованні своїх учнів здійснюю на основі використання наступних технологій.

Визначивши основні напрямки розвитку особистості та технології завдяки яким їх можна реалізувати використовуючи основні напрямки краєзнавства в виховному процесі створила певну систему роботи.

Формування розвивального - виховного середовища здійснюю шляхом використання КТС та різних форм краєзнавчої роботи:

виховні заходи великодній етнофестиваль «Ладолея»,фестиваль «Осіння містерія», свято «Покрова», «Калита», «Українські вечорниці»; годин спілкування: «Історія мого роду», «Видатні люди Тальнівщини»,«Храми Тальнівщини», «Обряди рідного краю»; проекти «Мій родовід», «Герої Радянського Союзу Тальнівщини»,«Народний одяг Тальнівщини», «Топоніміка району». Всі ці виховні заходи є колективною творчою роботою, що сприяють формуванню розвивально - виховного середовища, передбачає участь кожної дитини у виховному заході, справі чи грі; розвиток та виховання дитини в колективі та через колектив.
2.Становлення гідності особистості шляхом самопізнання та саморозвитку, розвиток індивідуальних здібностей і талантів, забезпечення умов самореалізації учнів здійснюю шляхом використання технології гри, як засобу формування духовних потреб.

Так, наприклад, на майстер – класах з виготовлення народної ляльки, виробів з соломи,обрядового хліба учні навчаються давнім ремеслам, розкривають свої індивідуальні здібності, розвивають творчість;готуючись до участі уквестах «Стежками рідної землі», «Туристичними стежками» збагачують свої знання про рідний край, вирішують завдання та життєві ситуації, які дають змогусамореалізуватися, вчитися поважати думку інших, забеспечують розвиток комунікабельності учнів ;

Організація пошуково – дослідницької діяльності реалізується шляхом використання проектної технології.
Учні класу працюючи над краєзнавчими проектами учні приймають активну участь в краєзнавчих експедиціях «Історія Тальнівщини», «Історія міст та сіл України» збирають матеріали для шкільного музею хліба, беруть участь в інтернет – проектах «Добро починається з тебе», «На цій землі я народився», «Народні та родинні традиції мого краю». Збираючи родинні традиції свого краю ми з учнями записуємо їх та відтворюємо в діяльності фольклорного колективу «Колодійчик», що діє на базі нашого класу. Даний напрямок роботи сприяє формуванню індивідуального життєвого досвіду учнів шляхом стимулювання учнів до дослідницької, пошукової та творчої діяльності, формуванню культури використання медіа – простору з метою виховання; розвиток здібностей та пізнавальної мотивації; застосування медіа – простору в суспільному житті класу.
Формування життєвого досвіду, здорового способу життя, пізнавального інтересу до рідного краю здійснюється шляхом використання технології КТС, сприяє розвитку та вихованню дитини в колективі та через колектив.

Використовуючи цей напрям роботи ми з учнями класу щороку здійснюємо організовані екскурсії в міста Київ, Черкаси, Вінницю, де відвідуємо музеї, промислові підприємства. Також щороку здійснюємо одноденнітуристичні походи, що дають змогу набувати життєвого досвіду тасприяти формуванню здорового способу життя. Так під час одноденного походу в с.Мошурів минавчилися складати намет, розкладати багаття, орієнтуватися на місцевості, здійснювати переправу через провалля, вивчаємо лікарські рослини, збираємо матеріал для гербаріїв. Такожрозробили туристичні маршрути «Релігійні пам’ятки Тальнівщини», «Шляхом трипільців», «Забуті стежки рідного краю».

Результативність використання досвіду

Починаючи роботу над проблемою я провела анкетування учнів «Дослідження уявлень про успіх та шляхи його досягнення» (Додаток). Моніторинг результатів анкетування проведеного в 5 класі та через 3 роки – в 8 класі дає змогу стверджувати що робота над проблемою «Розвиток особистості засобами освітнього краєзнавства» показала позитивну динаміку розвитку особистості і подальший рух в даному напрямку дасть змогу досягти прогнозованих результатів до 11 класу (Додаток 1).

Учні зорієнтовані на успіх;
Створено розвивально – виховне середовище;
Розвивається здатність учнів до самокритики, підвищується самооцінка;
Відбувається динаміка розвиток особистості.

Висновки

У межах можливостей виховної роботи в класі реалізовую поставлене завдання шляхом проведення різноманітних виховних заходів на основі краєзнавчого матеріалу, намагаюся досягнути бажаних результатів у вихованні учнів .

Практична діяльність учнів при зборі краєзнавчого матеріалу, підготовці проектів, створенні презентацій допомагає розкрити учням значущість та практичне застосування краєзнавчого матеріалу, підвищує інтерес до навчання, виховує національну свідомість та формує необхідні уміння і навички, здійснює розвиток всебічнорозвиненої особистості.

Працюючи над цією проблемою мною було створено методичні посібники на краєзнавчу тематику «Краєзнавча робота в школі» та «Географія Тальнівщини», який у 2013 році було занесено до каталогу передового педагогічного досвіду.

Працюючи у даному напрямку мої вихованці отримали грамоти обласного еколого - натуралістичного центру у 2009 та 2013 роках у номінаціях «Подвигу жити у віках» та «Нариси про хліб», «Спогад про прадідуся», «Обрядові хліби Тальнівщини», «Храми Тальнівщини»; нагороджені грамотою за участь у конкурсі «Грайлива веселка».

Бібліографія

Білоусова В.О. Етика взаємин у шкільному колективі. – К., 1994.
Виноградова М.В. Книга класного керівника.- Х.: Видавнича група «Основа», 2006.
Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис.- Ч.І-ІІ. – К.: Оберіг, 1991.
Гнутель Я.Б. Виховна робота в сучасних умовах: Теорія й методика. – Тернопіль, 1998.
Гуманне ставлення до дитини: методичний посібник/В.А.Киричок. – К.: ТОВ «Інфодрук», 2004.
Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. Навчальний посібник. - Київ. Академвидав, 2004.
Закон України «Про національну програму інформатизації»// Орієнтир: Інформаційний довідник. - 2002. - №42.
Кацинська Л.Л. Виховний процес в сучасній школі.- К., 1997.
Кузь В.Т. Основи національного виховання.- К.Ю 1993.
Освітні технології / за ред. О.М.Піхоти. - К.:А.С.К., 2002.
Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості вчителя: Навчальний посібник - К., 1994.- 145с.
Сорока Г.І. Організація виховної роботи. – Х.: Видавнича група «Основа», 2005.
Стельмахович М.Т. Українська родинна педагогіка. – К., 1996.
Цапок В.А. Творчество. - Кишинев, 1989.